Свято відкриття шкільного музею письменників Сумщини

Мета: залучати дітей до вивчення культури українського народу, утверджувати українську духовність, виховувати повагу до свого народу, любов до рідного краю.

Програма свята: 1. Відкриття музею письменників Сумщини.

2. Огляд експонатів.

3. Екскурсія на тему «Створення організації Спілки письменників Сумщини»

Перебіг  свята

Ведуча. Дорогі гості! Сьогодні незвичайна подія у житті нашої школи - відкриття музею письменників Сумщини.

Створенню цього музею передувала кропітка робота учителів та учнів нашої школи, яка здавна має традицію вшановувати імена видатних українців та досліджувати їх діяльність. У цьому напрямку працюють не тільки вчителі школи, адміністрація, а й ми – учні. Адже розуміння історії свого краю, подвигів тих, хто живе поряд з нами, вшанування традицій, збереження літературних надбань - це, на нашу думку, і є необхідністю для підростаючої молоді. Тому нам цікаво знаходити й досліджувати матеріали, які показують  надзвичайний патріотизм українців. Оскільки у нашій школі розпочинає роботу  Музей письменників Сумщини, то нашою метою стало дослідити, як відомі у наш час люди виконували свій обов’язок перед Батьківщиною, тоді, коли вони були ще дуже молоді, як вплинула війна на творчість письменників – сучасників, як у своїх творах вони зображали героїзм, патріотизм, мужність співвітчизників.

Ведучий.

Створюючи Музей письменників Сумщини ми звернули увагу на такі напрямки:

1. Вивчення та дослідження славетних людей краю
2. Пошук та аналіз художніх творів, друкованих матеріалів про цих людей.
3. Зв'язок  відомих осіб з подіями , що відбувалися на території Сумщини під час ВВВ.
4. Організація зустрічей з відомими сучасниками – земляками.
5. Залучення молоді до пошукової роботи з виявлення відомих імен на Сумщині.
6. Інформування громадськості про досягнення та відкриття видатних імен українців.
7. Агітація патріотизму, мужності та почуття вдячності тим, хто прославляє рідний край.
8. Волонтерська робота (допомога одиноким славетним людям Сумщини) тощо

Ведуча. Метою пошукового загону є залучення учнівської молоді до вивчення історії рідного краю, архівних матеріалів з історії Сумщини, розширення кругозору учнів щодо постатей, які відіграють значну роль у розвитку держави, виховання патріотизму, вивчення життєвого та творчого шляху письменників Сумської організації Національної Спілки письменників шляхом збору матеріалів

З січня  2012 та протягом 2012 - 2013 н.р. реалізовувалась поетапна робота волонтерського загону:

1. Пошукові дії щодо збору архівних матеріалів про письменників Сумщини

2. Організація зустрічей волонтерського загону 7 – А класу  П’янковим Володимиром Олександровичем для  учнів 4 – Г класу, Столбіним Олексієм Петровичем для учнів 7-х, 8-х класів

3. Створення відеозаписів, інтерв’ю зустрічей з письменниками за такими розділами:

- Автобіографія

- Фронтові подвиги

- Творчі кроки

- Настанови молодому поколінню

4.  Проведення літературних діалогів між письменниками Сумщини та учнями 7-х класів

5. Збір матеріалів та фотоматеріалів для оформлення стендів музею

6. Проведення екскурсій для 1-х класів за стендовими матеріалами

7. Створення літопису про видатних фронтовиків - письменників Сумщини

Ведучий.

Ви побачите перші кроки творчого пошуку наших дітей, перший доторк до невичерпної скарбниці культури нашого народу.

Нехай же добрі зерна дадуть у майбутньому рясні сходи!

Ведуча.

Слово надається начальнику управління освіти Данильченко Антоніні Миколаївні.

Ведучий.

Сумщина багата на літературні традиції, на талановитих митців. Серед них: Пантелеймон Куліш, Яків Щоголів, Павло Грабовський, Олександр Олесь, Микола Хвильовий, Іван Багряний, Пилип Капельгородський, Остап Вишня, Микола Лукаш і багато інших. Чимало відомостей є про перебування на території Сумщини А.П.Чехова, Т.Г.Шевченка, Марко Вовчок - цих неперевершених письменників.

Сьогодні в гості до нас завітали сучасні письменники Сумщини, люди, яким не байдужа літературна доля нашого краю. Усі ми чекали тієї миті, коли у Сумах з’явиться осередок, де молодь могла б більше дізнатися про видатних людей краю, про літераторів, чиї імена були б уписані у національну спадщину. І сьогодні ми маємо можливість у нашій «п’ятнашці» реалізувати свої задуми.

Ведуча.

Слово надається Голові спілки письменників Сумщини Вертілю Олександру Васильовичу (Представнику спілки письменників Сумщини).

Ведучий. А тепер просимо вас відвідати екскурсію, що підготувала пошукова група учнів 7 класу нашої школи «Історія створення літературної організації Національна спілка письменників Сумщини».

Екскурсовод 1. (перегляд стенду, показ папок)

Сумщина має унікальні літературні традиції. Вони починаються ще від «Слова о полку Ігоревім». Бо цей шедевр світової літератури виник саме на нашій землі. З того часу він постійно надихав письменників нашого краю, що здавна був щедрим на літературні таланти. Це і Платон Воронько, Леонід Новиченко, Павло Ключина, Панас Кочура, Пилип Рудь, Леонід Смілянский, Олександр Соколовський, Дмитро Білоус, Олекса Ющенко, Михайло Шевченко, Анатолій Давидов, Олександр Шугай, Іван Власенко, Володимир Мордань, Володимир Затуливітер, Василь Довжик. І це далеко не повний список літературних геніїв Сумщини.

Більшість літераторів свого часу було безпідставно репресовано. А молодше покоління намагалося виїхати до культурних центрів України – Київа та Харкова, щоб бути поближче до видавництв.

Був період, коли Сумщина нараховувала майже півтора мільйона населення, а жили та творили лише один-два письменника. Тому Сумщину вважали глухим краєм.

Екскурсовод 2. (показ стендів)

Тільки у 1985 році в області було створено свою письменницьку організацію. Вийшла вона із обласного літературного об’єднання, яким у свій час керував Павло Ключина, потім Іван Тарасенко, Олексій Столбін. Одночасно при молодіжній газеті "Красный луч" існувала літературна студія "Зажинок", якою довго керував  професор Сумського педінституту, литературознавець П. П. Охрименко. Вони й заклали фундамент своєї письменницької організації. Спочатку Сумска письменницька організація об’єднала вісім осіб: Є. Васильченко, А. Гризун, О. Маландій, Ю. Назаренко, П. Охрименко, О. Столбін, Л. Стрельник, В. Чубур. Але поступово організація росла кількісно, а головне - якісно. Пізніше до неї прийняли А. Кустенка (1988),

 М. Данька (1989), М. Гриценка (1993), О. Вертіля (1992), Г. Єлишевича (1994), Б. Ткаченка (1994), І. Корнющенка (1995), Ю. Царика (1995).

Але організація відчула і деякі втрати. Виїхали з області О. Маландій и

Л. Стрельник. Назавжди покинули цей світ М. Данько, А. Кустенко,

П. Охрименко. Але і після смерті вони залишаються з нами, бо пам'ять про них жива, їх книги читають.

Екскурсовод 3. (звернення до стендів)

Значний період очолював спілку письменників Сумщини Олексій Петрович Столбін. Український письменник, прозаїк, член Національної спілки письменників України (НСПУ) Олексій Петрович Столбін народився 3 листопада 1922 в с. Тьоткіне Глушківського району Курської області. Закінчив Глухівський учительський та Сумський педагогічний інститути. Учасник війни, нагороджений орденами та медалями. Багато років очолював Сумську організацію НСПУ. Лауреат премій імені Миколи Трублаїні та імені Миколи Хвильового.

За словами митця, він прожив два життя: одне – педагогічне, а друге – письменницьке. Серед найвідоміших книг Олексія Столбіна варто назвати: «Давайте дружить», «Школа романтиків», «Вожата з Берізок», «Терористка», «Хмари над Журавкою», «Через терни», «На зламі тисячоліть», «Листопад», деякі з них вивчаються в школах на уроках літератури рідного краю. (показ творів письменника)

Екскурсовод 4. (звернення до стендів)

Нині очолює Спілку письменників Сумщини Олександр Васильович Вертіль. Член Національної спілки письменників України з червня 1992 року, голова Сумської організації НСПУ з вересня 2003-го, член Президії НСПУ. Народився він у с. Жовтневе (Білопільського р-ну) в родині селян Василя Семеновича Вертіля  та Віри Трохимівни Вертіль. Дитинство проходило в хуторі Гринівка  Недригайлівського р-ну. До школи пішов у 1965 р. У січні 1974 р. в районній газеті «Радянська правда» (м. Білопілля) Олександр Вертіль, як він говорить, «Вперше побачив своє прізвище», надрукували статтю «Подорож до братньої республіки», навчався тоді у 9-му класі. Надалі постійно друкувався у «Радянській правді» і молодіжній газеті «Червоний промінь».

Закінчивши у 1975-му школу планував поступити на факультет журналістики до Київського університету імені Т.Шевченка. Однак матеріальна скрута батьків стала на заваді цих планів. Бо у той час у Воронезькому технологічному інституті навчався старший брат Володимир і батьки не мали можливості допомагати двом студентам одночасно. Олександр вступає до Сумського педагогічного інституту. Через два роки, коли брат закінчив свій навчальний заклад і почав самостійне життя, Олександр перейшов на навчання до омріяного Київського університету.

Екскурсовод 5.

Навчаючись у Києві, ходив на заняття студії ім. М. Рильського. Тоді студійцями були Оксана Забужко, Василь Герасим'юк, Василь Бондар, Василь Осадчий, Михайло Василенко та чимало інших. Тоді ж познайомився з Миколою Вінграновським, Миколою Лукашем, Володимиром Яворівським, Віктором Тереном, іншими відомими письменниками. Ці знайомства зумовили майбутнє Олександра, він вирішує пов'язати життя з літературою.

Офіційно дебютував наприкінці 70-их в альманасі «Вітрила −79» (київське видавництво «Молодь»). У листопаді того ж року в газеті «Київський університет» дали велику добірку. Невдовзі надрукувався у квартальнику «Поезія  — 80» (в-во «Радянський письменник»), журналах «Дніпро» і «Ранок». На початку 80-х готував першу книжку, але з'явилася вона лише в 1990—1991 р, навіть дві  — «Троянди на пероні» («Молодь») і «Ювілей літа» (Харків, «Прапор»). Свого часу (у 80-х) на заваді ставала повна відсутність ідейних творів про Комуністичну партію, Володимира Леніна, комсомол.

У творчому активі Олександра Вертіля книги поезій: (показ книжок письменника)

• «Троянди на пероні»

• «Ювілей літа»

• «Слобожанська сіль»
• «Паморозь»

• «Без назви»

• «На просторі часу»

• «Світило Бурлюка зійшло…» (2009, в-во Української академії банківської справи НБУ, переклади поезій основоположника футуризму Давида Бурлюка з російської на українську).

Лауреат трьох літературних премій  — імені Пилипа Рудя, імені Олександра Олеся, імені Василя Мисика. Вірші  перекладалися російською, білоруською, болгарською, італійською мовами.

Екскурсовод 6.

Тиха моя батьківщина,
Вічний спориш у дворі.
Червоноуста шипшина,
Лавочка біля воріт.

Двері розчинені навстіж,
Джміль у нагідку гуде.
Посудом брязкає мати,
Батько з водою іде.

З дому приїхав додому,
Вдома, а мов у гостях.
Бавиться вітром солома,
Виструнчивсь гордо будяк.

Полудень дихає спечно,
Кров приливає до щік.
Думаю так недоречно
Про неподільність душі.

Ведуча.

Які тільки яскраві визначення не дають музеям: і «пам'ятна книга людства», і «храм муз», і «місток між минулим і майбутнім», і … І всі вони по-своєму правильні, особливо щодо оцінки музейних скарбів – дійсних скарбниць історико-культурних цінностей, підмурку, без якого музей не існує.

Ведучий.

Сподіваємося, що наш музей набуде популярності серед учнівської молоді, адже саме з метою патріотичного виховання молоді на літературних доробках письменників краю наш директор Замятіна Раїса Веніамінівна вирішила започаткувати цю невичерпну скарбницю художнього слова – Музей письменників Сумщини. Просимо до слова директора КУ ЗОШ №15 Замятіну Раїсу Веніамінівну.

(Розрізаємо червону стрічку)

Ведуча.

 Надаємо слово нашим  письменникам, що, сподіваємося, тепер часто будуть гостями у стінах нашої школи, нашого Музею письменників Сумщини. 

Просимо до слова Григорія Єлишевича, Людмилу Ромен, Олексія Петровича Столбіна, Володимира Олександровича П’янкова…

Ведучий.

Дякуємо, що завітали на відкриття Музею письменників Сумщини. Просимо Вас залишити рядки у Книзі нашого Музею на згадку учням нашої школи. До зустрічі.