Тема: Розряди часток за значенням
Мета: ознайомити семикласників з розрядами часток за значенням; удосконалювати вміння вичленовувати частки в реченнях, визначати їх роль і розряди за значенням у спонукальних та окличних реченнях; розвивати творчі вміння використання часток у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття гумору .
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Обладнання: мультимедійна дошка, презентація на тему «Розряди часток», виставка гумористичних творів, вислови про гумористичні твори.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Орієнтація. Емоційна готовність учнів до уроку
«До успіху». —Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.. Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі, (можна оформити як девіз уроку):
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда за запитаннями:
1. Що називається часткою?
2. Довести, що частка є службовою частиною мови.
3. Яких відтінків частка надає реченню? Навести приклади.
Перевірка домашнього завдання: одні учні читають тестові запитання з теми «Частка як частина мови», а інші дають відповіді.
Спостереження над мовним матеріалом.
- Прочитати текст. Визначити його основну думку. Проаналізувати речення за метою висловлювання. Поміркувати, з якою метою автор їх використовує?
Гумореска Павла Глазового "Дідова притча"
Ледаченького онука поучає дід:
— Уставать раніше треба, довго спать не слід!
Чув я притчу: встав раненько добрий молодець,
Вийшов з хати, на дорозі бачить гаманець.
— Що ж було,— онук питає,— в тому гаманці?
— Звісно, що. Були там гроші, три карбованці.
— Ну, а далі,— внук питає,— далі що було?
— Молодець купив у лавці ковбаси кіло.— Внук розплакався:
— Я буду іще довше спать! Ковбасу за чужі гроші соромно куплять...
- Назвати частки і з’ясувати їх розряд за значенням. Яких відтінків вони надають спонукальним та окличним реченням?
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
Розповідь учня (випереджальне завдання) за допомоги учителя про розряди часток за значенням
- За значенням і вживанням (роллю в реченні) частки поділяються на модальні (фразові), заперечні й формотворчі.
Модальні частки поділяються на кілька типів:
- питальні: чи, хіба, невже, що за;
- підсилювальні: аж, же, ж, би, б, то, таки, і;
- стверджувальні: еге, отож, а також, так, авжеж;
- вказівні: це, оце, то, ось, он, ото;
- видільні: тільки, лише, же, ж, хоч(а), таки;
- порівняльні: мов, немов, наче, неначе, як, майже, приблизно, мало, ледве не;
- означальні: ледве, якраз, саме, просто, майже;
- спонукальні: бодай, ну-бо, ну-но, годі;
- заперечні: не, ні, ані.
Заперечні частки не, ні, ані слугують для заперечення змісту цілого речення або окремої його частини. Частки не, ні можуть мати підсилювальне значення: Яке завдання не було б важке, вона завжди виконає. Не написав ні букви. Заперечна частка ні при повторенні виступає в значенні єднального сполучника: Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема! (Т. Шевченко).
Словотворчі й формотворчі частки слугують для творення:
1) зворотніх дієслів: грається, повертається;
2) неозначених займенників та прислівників: дехто, деколи, будь-що, хтось, колись;
3) дієслів наказового способу (хай, нехай): Засяють хай всі свічі цехові (І.Кочерга);
4) дієслів умовного способу (би, б): Сама б я з мечем полинула на бій… (І.Кочерга);
5) найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-): Найчистіша душа незрадлива (В.Симоненко).
V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру.
Зорово-слуховий опорний диктант
Учитель пропонує мовчки і уважно прочитати написаний на дошці текст, звернути увагу на орфограми, розділові знаки, щоб потім грамотно передати його на письмі. Перед початком виконання письмової вправи проводиться бесіда, в ході якої повторюються певні правила, потім читають призначений для диктанту текст, здійснюють пунктуаційний чи граматико-орфографічний розбір. Текст закривається й записується під диктовку .
Після запису тексту можливі порівняння з оригіналами, обговорення допущених помилок.
Від малого до старого —
Всі ми любим щирий сміх.
Із веселого й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б є, не мучить,
Чим і бажаний для всіх
Шанувальників своїх.
П. Глазовий
Гра «Хто швидше?»
Учням пропонується за 2-3 хвилини знайти у поданому тексті частки, визначити їх розряд.
Хто такий Остап Вишня? Хто ця Людина, яка не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили.
Він – лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У чому ж полягає його ліричність? Та, мабуть, у його світосприйманні. Вишня не просто милувався українською природою, він зачаровувався нею. Коли я читаю його твори, мені здається, що він навіть розумів її. Його прикраси, душевно-ніжні ліричні відступи присутні майже в кожному його творі, в кожній усмішці. Це невеличкі за розміром уривочки, як промінчики весняного сонечка, зігрівають читача, а сам текст роблять світлішим та теплішим. Остап Вишня – сатирик. На жаль, про Вишню-сатирика відомо не так багато, як хотілося б.
Але саме гумор Остапа Вишні є найцікавішою частиною творчості. Його гумор справді безсмертний, адже він примусив нас посміхнутися через стільки років. Більш за все мені сподобались ті усмішки Остапа Вишні, в яких описується життя та побут українського селянства. Цей гумор не злий, а добрий, теж самісеньки сонячний. Герої усмішок не соромляться своїх вад, але бажають стати кращими.
Звичайно ж, найголовнішою заслугою Остапа Вишні є те, що він започаткував в українській літературі жанр усмішки. Він змушував людей посміхатися, відчувати себе щасливими, незважаючи на все те, що коїться навкруги. А чи не є це найголовнішою заслугою будь-якого письменника?
- Виписати з тексту 5 словосполучень, розібрати їх. Пригадати, які поєднання слів не бувають словосполученнями.
- Зробити фонетичний розбір виділеного слова.
Вправа «Моє завдання – для тебе»
Учні самостійно складають завдання з теми «Частка як частина мови. Розряди часток за значенням». Учні обмінюються один з одним завданнями, виконують їх, а потім віддають на перевірку тому, хто складав завдання.
Вправа «Прокоментуй вислів»
Учні обирають один із запропонованих висловів, коментують їх. Знайти у висловах частки, визначити їх розряд.
1. У дім, де сміються, приходить щастя. (Японська приказка.)
2. Гумор — велика сила.
3. Веселий сміх — здоров'я.
4. Смішного боятися — правди не любити.
5. Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.
6. Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.
7. Жарт місце має.
8. Та нехай люди сміються — аби не плакали.
VІ. Систематизація й узагальнення знань
Подумати і дати відповідь:
1. Назвати розряди часток за значенням. Навести приклади.
2. Яку роль виконують частки у словосполученнях, реченнях?
3. Коли вживаються модальні частки?
4. З’ясувати вживання частки ні. Навести приклади.
VІІ. Підсумок уроку.
Продовжити речення : «На уроці я навчився (лась)…
VІІІ. Домашнє завдання
Повторити правила на С.256,скласти твір-мініатюру «Гумор у моєму житті», використовуючи частки.
*Підготувати виступ «Використання часток у різних стилях мовлення».
